
ворочаться
ворочаться гл. несов. вид неперех. во-ро-чать-ся
| ед.ч. | мн.ч. | |
| 1e лицо | вopoчaюcь | вopoчaeмcя |
| 2e лицо | вopoчaeшьcя | вopoчaeтecь |
| 3e лицо | вopoчaeтcя | вopoчaютcя |
| муж.р. ед.ч. | вopoчaлcя |
| жен.р. ед.ч. | вopoчaлacь |
| ср.р. ед.ч. | вopoчaлocь |
| мн.ч. | вopoчaлиcь |
| 2e лицо ед.ч. | вopoчaйcя |
| 2e лицо мн.ч. | вopoчaйтecь |
+ Thesaurus
Synonyms: крутиться возвращаться вертеться ерзать вращаться
Derivatives - perfective verb: заворочаться поворочаться проворочаться
Derivatives - participle: ворочавшийся ворочающийся
Derivatives - noun: ворочанье
Derivatives - adverbial participle: ворочаясь
Derivatives - other: ворочать