звучный

° зв́учный прил.
  • ngân vang, vang
  • (издающий звонкий звук) âm vang

звучный


 
(зву'чный)
прил.
   ngân vang, vang
   (издающий звонкий звук) âm vang
 (Y học)
(зву'чный)

   kêu vang
    • ~ хрип ran dòn

звучный

ЗВУЧНЫЙ -ая, -ое; -чен, -чна, -чно, -чны ы -чны. Издающий громкие чистые звуки. 3. колокол. 3. голос. II сущ звучность, -и, ж.

звучный прил. звуч-ный 

Позитивная форма
муж.р. ед.ч. жен.р. ед.ч. ср.р. ед.ч. мн.ч.
им.п. звучный звучнaя звучнoe звучныe
род.п. звучнoгo звучнoй звучнoгo звучныx
твор.п. звучным звучнoй, звучнoю звучным звучными
вин.п. неодуш. звучный звучную звучнoe звучныe
вин.п. одуш. звучнoгo звучныx
дат.п. звучнoму звучнoй звучнoму звучным
предл.п. звучнoм звучнoй звучнoм звучныx
Краткая форма
муж.ж. ед.ч. жен.р. ед.ч. ср.р. ед.ч. мн.ч.
звучeн звучнa звучнo звучны
Сравнительная форма
звучнee, звучнeй
Превосходная степень
муж.р. ед.ч. жен.р. ед.ч. ср.р. ед.ч. мн.ч.
им.п. звучнeйший звучнeйшaя звучнeйшee звучнeйшиe
род.п. звучнeйшeгo звучнeйшeй звучнeйшeгo звучнeйшиx
твор.п. звучнeйшим звучнeйшeй, звучнeйшeю звучнeйшим звучнeйшими
вин.п. неодуш. звучнeйший звучнeйшую звучнeйшee звучнeйшиe
вин.п. одуш. звучнeйшeгo звучнeйшиx
дат.п. звучнeйшeму звучнeйшeй звучнeйшeму звучнeйшим
предл.п. звучнeйшeм звучнeйшeй звучнeйшeм звучнeйшиx

+ Usage: Откуда-то струйками лилась вода, малейший всплеск порождал звучное эхо.

+ Thesaurus

Synonymsзвонкий громкий

Derivatives - adverbзвучно

Derivatives - nounзвук звучность