
мятеж
мятеж
мятеж сущ. неодуш. муж.р. мя-теж
| ед.ч. | мн.ч. | |
| им.п. | мятeж | мятeжи |
| род.п. | мятeжa | мятeжeй |
| твор.п. | мятeжoм | мятeжaми |
| вин.п. | мятeж | мятeжи |
| дат.п. | мятeжу | мятeжaм |
| предл.п. | мятeжe | мятeжax |
+ Thesaurus
Derivatives - adjective: мятежный мятежнический
Other links: мятежник