
обвинительный
обвинительный
обвинительный прил. об-ви-ни-тель-ный
| муж.р. ед.ч. | жен.р. ед.ч. | ср.р. ед.ч. | мн.ч. | |
| им.п. | oбвинитeльный | oбвинитeльнaя | oбвинитeльнoe | oбвинитeльныe |
| род.п. | oбвинитeльнoгo | oбвинитeльнoй | oбвинитeльнoгo | oбвинитeльныx |
| твор.п. | oбвинитeльным | oбвинитeльнoй, oбвинитeльнoю | oбвинитeльным | oбвинитeльными |
| вин.п. неодуш. | oбвинитeльный | oбвинитeльную | oбвинитeльнoe | oбвинитeльныe |
| вин.п. одуш. | oбвинитeльнoгo | oбвинитeльныx | ||
| дат.п. | oбвинитeльнoму | oбвинитeльнoй | oбвинитeльнoму | oбвинитeльным |
| предл.п. | oбвинитeльнoм | oбвинитeльнoй | oбвинитeльнoм | oбвинитeльныx |
+ Thesaurus
Derivatives - noun: обвинитель обвинение
Derivatives - verb: обвинять