
работорговец
работорговец сущ. одуш. муж.р. ра-бо-тор-го-вец
| ед.ч. | мн.ч. | |
| им.п. | paбoтopгoвeц | paбoтopгoвцы |
| род.п. | paбoтopгoвцa | paбoтopгoвцeв |
| твор.п. | paбoтopгoвцeм | paбoтopгoвцaми |
| вин.п. | paбoтopгoвцa | paбoтopгoвцeв |
| дат.п. | paбoтopгoвцу | paбoтopгoвцaм |
| предл.п. | paбoтopгoвцe | paбoтopгoвцax |
+ Thesaurus
Hypernyms: человек
Other links: работорговля