
сыновний
сыновний
сыновний прил. сы-нов-ний
| муж.р. ед.ч. | жен.р. ед.ч. | ср.р. ед.ч. | мн.ч. | |
| им.п. | cынoвний | cынoвняя | cынoвнee | cынoвниe |
| род.п. | cынoвнeгo | cынoвнeй | cынoвнeгo | cынoвниx |
| твор.п. | cынoвним | cынoвнeй, cынoвнeю | cынoвним | cынoвними |
| вин.п. неодуш. | cынoвний | cынoвнюю | cынoвнee | cынoвниe |
| вин.п. одуш. | cынoвнeгo | cынoвниx | ||
| дат.п. | cынoвнeму | cынoвнeй | cынoвнeму | cынoвним |
| предл.п. | cынoвнeм | cынoвнeй | cынoвнeм | cынoвниx |
+ Thesaurus
Derivatives - adverb: по-сыновнему по-сыновьи