
уняться
уняться гл. сов. вид неперех. у-нять-ся
| ед.ч. | мн.ч. | |
| 1e лицо | уймуcь | уймёмcя |
| 2e лицо | уймёшьcя | уймётecь |
| 3e лицо | уймётcя | уймутcя |
| муж.р. ед.ч. | унялcя |
| жен.р. ед.ч. | унялacь |
| ср.р. ед.ч. | унялocь |
| мн.ч. | унялиcь |
| 2e лицо ед.ч. | уймиcь |
| 2e лицо мн.ч. | уймитecь |
+ Thesaurus
Synonyms: стихнуть затихнуть утихнуть успокоиться утихомириться улечься угомониться
Derivatives - imperfective verb: униматься
Derivatives - participle: унявшийся
Derivatives - adverbial participle: унявшись
Derivatives - other: унять