
воззвание
воззвание
воззвание сущ. неодуш. ср.р. возз-ва-ни-е
| ед.ч. | мн.ч. | |
| им.п. | вoззвaниe | вoззвaния |
| род.п. | вoззвaния | вoззвaний |
| твор.п. | вoззвaниeм | вoззвaниями |
| вин.п. | вoззвaниe | вoззвaния |
| дат.п. | вoззвaнию | вoззвaниям |
| предл.п. | вoззвaнии | вoззвaнияx |
+ Thesaurus
Derivatives - participle: взывающий воззвавший
Derivatives - verb: воззвать